official document

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А
від 18 лютого 1997 р. N 176, Київ

Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1919 ( 1919-99-п ) від 18.10.99 N 141 ( 141-2003-п ) від 29.01.2003 N 1402 ( 1402-2003-п ) від 04.09.2003 N 330 ( 330-2004-п ) від 17.03.2004 N 1758 ( 1758-2004-п ) від 25.12.2004 N 1184 ( 1184-2007-п ) від 26.09.2007 N 125 ( 125-2008-п ) від 27.02.2008 N 989 ( 989-2008-п ) від 12.11.2008 N 524 ( 524-2009-п ) від 21.05.2009 N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009 N 620 ( 620-2011-п ) від 09.06.2011 N 672 ( 672-2011-п ) від 22.06.2011 N 708 ( 708-2011-п ) від 29.06.2011 N 1408 ( 1408-2011-п ) від 26.12.2011 N 528 ( 528-2012-п ) від 13.06.2012 N 100 ( 100-2016-п ) від 04.02.2016 N 161 ( 161-2017-п ) від 22.03.2017 N 812 ( 812-2017-п ) від 25.10.2017 N 181 ( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }

Нерегулярні перевезення
51. Нерегулярні перевезення пасажирів здійснюються на підставі замовлення юридичною або фізичною особою автобуса як разові перевезення організованої групи пасажирів за визначеним маршрутом згідно з договором про замовлення транспортного засобу.
{ Пункт 51 в редакції Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }

52. До нерегулярних перевезень належать:
туристично-екскурсійні;
весільні та святкові;
ритуальні;
одноразові перевезення до місць відпочинку;
інші перевезення, що не заборонені пунктом 55 цих Правил.

53. У разі здійснення нерегулярних перевезень забороняється:
здійснення перевезень одним автомобільним перевізником або одним транспортним засобом за одним маршрутом, або між тими самими пунктами більш як два рази на тиждень;
організація (зокрема шляхом пропонування фізичним особам проїзду самостійно або за допомогою інших осіб чи засобів масової інформації) та здійснення перевезення за заздалегідь визначеними напрямками, надання послуг з перевезення автобусом за заздалегідь визначеним маршрутом, між визначеними кінцевими пунктами, з установленими часом відправлення, прибуття і вартістю проїзду;
встановлення та стягнення плати за проїзд з окремих пасажирів;
самовільне (не передбачене умовами договору) визначення початкових, проміжних і кінцевих пунктів перевезення;
здійснення посадки та висадки пасажирів у пунктах і на зупинках, визначених для посадки і висадки пасажирів на маршрутах з регулярним перевезенням.
У разі порушення зазначених вимог перевезення не вважається нерегулярним і повинно здійснюватись відповідно до вимог, які встановлені для регулярних або регулярних спеціальних перевезень.
54. Під час здійснення нерегулярних перевезень водію забороняється проводити посадку та/або висадку пасажирів у не визначених договором місцях.
55. Замовлення юридичною або фізичною особою автобуса для нерегулярних перевезень здійснюється шляхом укладення з автомобільним перевізником письмового договору про замовлення транспортного засобу.
Суб'єкт господарювання, який надає туристичні та екскурсійні послуги і здійснює перевезення власним чи орендованим транспортним засобом, укладає договір перевезення з кожною особою.
56. Договір на здійснення нерегулярних перевезень, що укладається між юридичною або фізичною особою та автомобільним перевізником у письмовій формі, повинен містити дату і час здійснення перевезень, початковий та кінцевий пункти маршруту, маршрут перевезення і державний реєстраційний номер транспортного засобу та мету поїздки. { Абзац перший пункту 56 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 181 ( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }
{ Абзац другий пункту 56 виключено на підставі Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }
{ Пункт 57 виключено на підставі Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }
58. Під час здійснення нерегулярних перевезень пасажирський автомобільний перевізник забезпечує в установленому законодавством порядку страхування пасажирів.
{ Пункт 58 в редакції Постанови КМ N 125 ( 125-2008-п ) від 27.02.2008 }
{ Пункт 59 виключено на підставі Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }
60. Передній трафарет автобуса містить напис червоною фарбою "Нерегулярне перевезення" на білому фоні. { Абзац перший пункту 60 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 181 ( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }
У салоні автобуса розміщується інформація про автомобільного перевізника та страховика із зазначенням найменування, адреси, номера телефону, страхової суми.
61. Під час здійснення нерегулярних перевезень водій повинен мати копію договору автомобільного перевізника із замовником послуг і копію договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.
{ Пункт 61 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }
{ Пункт 62 виключено на підставі Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }

Перевезення організованих груп дітей
63. Перевезення організованих груп дітей повинно здійснюватися із забезпеченням високого рівня безпеки та надійності транспортного обслуговування.
64. Максимальна кількість дітей для перевезення автобусом не повинна перевищувати кількості місць для сидіння, визначеної технічною характеристикою та реєстраційними документами транспортного засобу.
65. Організовані групи дітей повинні перевозитися досвідченими водіями, які мають стаж керування транспортним засобом не менш як п'ять років.
На маршрут, що виходить за межі населеного пункту та протяжність якого становить понад 250 кілометрів, повинні направлятися два водії. { Пункт 65 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 708 ( 708-2011-п ) від 29.06.2011 }
66. Перевезення організованих груп дітей колоною з п'яти і більше автобусів здійснюється за умови супроводу уповноваженими підрозділами Національної поліції.
{ Пункт 66 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 161 ( 161-2017-п ) від 22.03.2017 }
67. До початку перевезення організованих груп дітей замовник послуг і автомобільний перевізник:
1) визначають маршрут перевезення організованих груп дітей, як правило, такий, за яким уже здійснюються регулярні перевезення;
2) встановлюють зупинки автобуса:
технічні - одна на перші 50 кілометрів і не менше однієї - на кожні наступні 100 кілометрів маршруту;
для відпочинку - на п'ять хвилин через кожну годину руху і на 30 хвилин - через кожні п'ять годин руху (допускається поєднання 30-хвилинного відпочинку з перервою на обід);
для приймання їжі - через три-п'ять годин руху;
для ночівлі;
3) складають схему маршруту та встановлюють розклад руху.
{ Пункт 67 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }
68. Перевезення організованих груп дітей здійснюються тільки у світлу пору доби і за сприятливих погодних умов.
69. Замовник послуг повідомляє не пізніше ніж за сім робочих днів автомобільному перевізнику про здійснення перевезення організованих груп дітей.
Автомобільний перевізник не пізніше ніж за три робочих дні до запланованого перевезення організованої групи дітей повідомляє уповноваженому підрозділу Національної поліції про дату здійснення кожного такого перевезення, подає йому на узгодження та замовнику послуг на затвердження схему маршруту та розклад руху автобусів. { Абзац другий пункту 69 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 161 ( 161-2017-п ) від 22.03.2017 }
Схема маршруту та розклад руху оформляються у трьох примірниках.
Один примірник схеми маршруту і розкладу руху видається водію, інші зберігаються у замовника послуг та автомобільного перевізника.
{ Пункт 69 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009; в редакції Постанови КМ N 708 ( 708-2011-п ) від 29.06.2011 }

70. Замовник послуг зобов'язаний:
до початку поїздки скласти у трьох примірниках список групи дітей;
допускати до поїздки дітей, які зазначені у списках і не мають протипоказань для далеких поїздок за станом здоров'я, що підтверджується відповідною довідкою лікаря;
призначити для кожної групи з десяти дітей керівника, відповідального за супроводження їх під час поїздки, а для групи з 30 і більше дітей - медичного працівника та провести інструктаж з правил поведінки і техніки безпеки.
{ Пункт 70 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }
71. Рух колони автобусів з організованими групами дітей здійснюється відповідно до Правил дорожнього руху.
72. Замовник послуг зобов'язаний забезпечити дітей питною водою, засобами медичної допомоги, а керівника групи телефонним зв'язком і списком телефонних номерів служб екстреного виклику.
{ Пункт 72 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009; в редакції Постанови КМ N 708 ( 708-2011-п ) від 29.06.2011 }
73. Керівник групи дітей зобов'язаний:
провести бесіду з дітьми, ознайомити їх з правилами поведінки і техніки безпеки під час поїздки;
забезпечувати дотримання дітьми належного порядку під час руху (діти повинні сидіти на призначених для цього місцях), а також під час посадки (висадки) з автобуса;
забезпечувати посадку (висадку) дітей після зупинки автобуса тільки з посадкового майданчика, а в разі його відсутності - з тротуару або узбіччя, якщо це неможливо - з крайньої смуги проїзної частини (але не з боку суміжної смуги для руху), за умови, що це безпечно і не створює перешкод іншим учасникам руху, а також справності засобів аварійної світлової сигналізації;
проходити з організованою групою дітей тільки тротуарами та пішохідними доріжками, а у разі їх відсутності - краєм проїзної частини назустріч руху транспортних засобів і тільки у світлу пору доби;
підписати після надання транспортної послуги дорожній лист, замовлення на перевезення, зазначивши відстань, час початку та закінчення роботи, а у разі зміни розкладу руху - її причину.

74. У разі настання несприятливих погодних і дорожніх умов, виходу з ладу автобуса, виникнення загрози безпеці руху, а також погіршення стану здоров'я водія необхідно припинити рух з повідомленням про це автомобільного перевізника, який повинен вжити заходів для доставки дітей до кінцевого пункту маршруту, заміни автобуса, водія.

III. Перевезення ручної поклажі та багажу
75. Плата за перевезення ручної поклажі не справляється у разі перевезення її у салоні автобуса:
міжміського або міжнародного сполучення - не більше однієї одиниці ручної поклажі;
міського або приміського сполучення - не більше двох одиниць.
Ручна поклажа перевозиться у салоні автобуса під наглядом пасажира.
За перевезення ручної поклажі у салоні автобуса понад норму з пасажира справляється плата за тарифом, встановленим згідно із законодавством.
У разі здавання ручної поклажі до багажного відділення транспортного засобу за її перевезення справляється плата як за перевезення багажу.
76. Багаж пасажирів перевозиться у багажному відділенні автобуса (якщо це передбачено конструкцією автобуса) за плату.
У разі відсутності багажного відділення багаж перевозиться в салоні автобуса (одна одиниця - безоплатно, решта - за плату згідно з тарифом).
Багаж, що перевозиться в салоні автобуса, повинен бути розміщений так, щоб не заважати вільному проходу пасажирів уздовж салону автобуса та не блокувати доступ до основних і аварійних виходів.
Автомобільний перевізник може здійснювати перевезення багажу вантажним автомобілем. Максимальна кількість місць багажу, що приймається до перевезення, визначається автомобільним перевізником, але не може бути менше двох одиниць від одного пасажира.
77. Право на отримання багажу має пасажир, що здав його для перевезення.
78. Пасажир під час здавання багажу для перевезення має право оголосити його цінність, сплативши встановлену суму.
79. Після завершення перевезення багаж зберігається у автомобільного перевізника протягом доби без оплати. За зберігання багажу строком понад добу справляється плата за визначеним автомобільним перевізником тарифом, якщо інше не передбачено законодавством.
80. Багаж (його частина), не доставлений особі протягом 14 діб після надходження заяви про його видачу, вважається втраченим і пасажирові, що оголосив цінність багажу, повертається компенсація у зазначеному розмірі та плата, що справлялася за його перевезення.
У разі коли цінність не оголошувалася, пасажирові повертається плата, що справлялася за перевезення багажу, а розмір компенсації визначається у судовому порядку.
81. Якщо втрачений багаж знайдено протягом року з дня подання заяви про його видачу, автомобільний перевізник повинен повідомити про це пасажирові. Пасажир може одержати такий багаж протягом 30 днів, повернувши автомобільному перевізникові гроші, виплачені як компенсація за втрату багажу.
82. У разі виявлення втраченого багажу чи ручної поклажі водій зобов'язаний за участю двох свідків скласти акт довільної форми з детальним описом зовнішнього вигляду речей і здати їх разом з актом автомобільному перевізнику.
Не затребувані протягом місяця у пункті призначення багаж чи ручна поклажа вважаються знахідкою.
83. Особи з інвалідністю та інші маломобільні групи населення мають право на безоплатне перевезення технічних та інших засобів реабілітації, призначених для особистого пересування (крісла колісні, палиці, милиці, ходунки тощо), а також собак-поводирів, що супроводжують осіб з порушеннями зору.
{ Пункт 83 в редакції Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }

84. Не допускаються до перевезень:
небезпечні вантажі, зокрема легкозаймисті, вибухонебезпечні і такі, що можуть забруднити транспортний засіб чи одяг пасажирів;
зброя та тварини, крім випадків, передбачених законом.
Перелік речей, які пасажирам забороняється перевозити на маршрутах міського сполучення, встановлюється Правилами користування міським пасажирським автомобільним транспортом. { Пункт 37 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 812 ( 812-2017-п ) від 25.10.2017 }

85. Перевезення тварин пасажирським автомобільним транспортом здійснюється в установленому законодавством порядку.
Перевезення легковими автомобілями на замовлення
104. Для надання послуг з перевезення легковими автомобілями на замовлення (далі - перевезення на замовлення) автомобільний перевізник зобов'язаний використовувати транспорті засоби, які належать йому на праві власності чи користування, що підтверджується відповідними реєстраційними документами, мати відповідну ліцензію і ліцензійну картку на кожен автомобіль.
105. Організація перевезення на замовлення здійснюється за договором, який укладається між автомобільним перевізником, автомобільним самозайнятим перевізником та суб'єктом господарювання, у письмовій формі і повинен містити інформацію про основні характеристики обслуговування, відповідальність сторін, форму та строк проведення розрахунку, марку і клас транспортного засобу, його облаштування, наявність додаткового технічного обладнання.
Договір може бути укладений:
окремо на кожну послугу з визначенням часу та місця посадки пасажира (групи пасажирів), місця та орієнтовного часу прибуття, а також загального розміру оплати послуги;
на встановлений строк обслуговування з визначенням переліку обов'язків, що покладаються на автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника, виду оплати (подобова, погодинна та/або покілометрова) з можливим продовженням строку дії договору за домовленістю сторін.
Перевезення на замовлення також може здійснюватися за попередньою домовленістю між автомобільним перевізником, автомобільним самозайнятим перевізником та замовником послуг.
{ Пункт 105 в редакції Постанови КМ N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }
106. Послуги з перевезення на замовлення не можуть надаватися на стоянках таксі та на шляху проходження транспортного засобу особам, з якими не було попередньої домовленості про надання послуги.
Вартість послуг визначається за попередньою домовленістю між замовником послуг та суб'єктом господарювання або автомобільним перевізником.
{ Пункт 106 в редакції Постанови КМ N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }
107. Автомобільному перевізнику, який надає послуги з перевезення на замовлення, забороняється оформляти послугу та здійснювати посадку пасажира:
на шляху проходження;
на зупинках транспорту, стоянках таксі;
у місцях, не передбачених договором.
{ Абзац п'ятий пункту 107 виключено на підставі Постанови КМ N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }
{ Абзац шостий пункту 107 виключено на підставі Постанови КМ N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }
108. Під час надання послуг з перевезення на замовлення не дозволяється його облаштування (повністю або частково) з відтворенням будь-яких ознак таксі.

Надання інформаційно-диспетчерських послуг під час користування послугами з перевезення пасажирів на таксі та легковими автомобілями на замовлення
109. Суб'єкт господарювання, що надає інформаційно-диспетчерські послуги, зобов'язаний забезпечити:
1) регулювання руху таксі у транспортній мережі міста;
2) прийняття та оформлення замовлень на надання послуг таксі та послуг з перевезення на замовлення;
3) оформлення з автомобільним перевізником, автомобільним самозайнятим перевізником договору у разі надання послуг з перевезення на замовлення; { Підпункт 3 пункту 109 в редакції Постанови КМ N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }
4) інформування про послуги, що надаються автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, наявний рухомий склад, ціну та/або тариф на послуги таксі; { Підпункт 4 пункту 109 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }
5) диспетчерське управління транспортними засобами автомобільних перевізників, автомобільних самозайнятих перевізників, які надають послуги таксі, згідно з укладеними договорами; { Підпункт 5 пункту 109 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }
6) рекламу послуг таксі та послуг з перевезення на замовлення.
110. Суб'єктам господарювання забороняється:
укладати договори з автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, які не мають відповідних ліцензій;
подавати недостовірну інформацію про вартість послуг і технічні характеристики транспортного засобу.
{ Пункт 110 в редакції Постанови КМ N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. N 176
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 р. N 1184 (1184-2007-п)

ПРАВИЛА надання послуг пасажирського автомобільного транспорту
{ У тексті Правил слова "замовник регулярних перевезень" в усіх відмінках і формах числа замінено словами "організатор регулярних перевезень" у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою КМ N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }
{ У тексті Правил слово "Мінтрансзв'язку" замінено словом "Мінінфраструктури" згідно з Постановою КМ N 528 ( 528-2012-п ) від 13.06.2012 }
{ У тексті Правил слово "Укртрансінспекція" в усіх відмінках замінено словом "Укртрансбезпека" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ N 100 ( 100-2016-п ) від 04.02.2016 }
{ У тексті Правил слово "перевізник" у всіх відмінках і формах числа замінено словами "автомобільний перевізник" у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою КМ N 181 ( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }

I. Загальні положення
1. Ці Правила визначають порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов'язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

II. Перевезення пасажирів автобусами
13. Перевезення пасажирів автобусами залежно від режиму їх організації можуть бути: регулярними, регулярними спеціальними та нерегулярними.

VI. Права та обов'язки учасників транспортного процесу
147. Водій автобуса зобов'язаний:
1) мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії;
{ Підпункт 1 пункту 147 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 620 ( 620-2011-п ) від 09.06.2011 }
2) виконувати вимоги цих Правил, Правил дорожнього руху ( 1306-2001-п, 306а-2001-п ) та правил технічної експлуатації автобуса;
3) мати із собою і пред'являти для перевірки уповноваженим особам передбачені законодавством документи;
4) дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху автобуса;
5) приймати, розміщувати та видавати багаж пасажирам на передбачених графіком руху зупинках;
6) стежити за виконанням пасажирами своїх обов'язків та безпечним розміщенням ними багажу і ручної поклажі в автобусі;
7) здійснювати висадку пасажирів у разі заправлення автобуса паливом під час виконання перевезення;
8) вживати необхідних заходів до забезпечення безпеки пасажирів у разі виникнення перешкод для руху на маршруті (туман, ожеледь тощо), які не дають змоги продовжити поїздку, а також у разі вимушеної зупинки на залізничному переїзді;
9) перевіряти під час посадки на приміському або міжміському маршрутах наявність в осіб квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу;
10) зупиняти під час виконання рейсу в режимі маршрутного таксі автобус для посадки на вимогу в місцях зупинки громадського транспорту, а також в інших місцях, але не ближче ніж за 100 метрів від місця зупинки громадського транспорту, якщо це не суперечить Правилам дорожнього руху ( 1306-2001-п, 306а-2001-п );
11) зупиняти автобус для посадки та висадки пасажирів на відстані не більше ніж 0,05-0,1 метра від краю проїзної частини дороги;
{ Підпункт 11 пункту 147 в редакції Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }
12) пройти перед виїздом на маршрут медичний огляд, забезпечити перевірку технічного стану і комплектності транспортного засобу;
13) дотримуватися визначеного законодавством режиму праці та відпочинку;
14) бути охайно одягненим, чемно поводитися з пасажирами;
15) оголошувати найменування і тривалість зупинки;
16) продавати квитки пасажирам до початку руху автобуса у передбачених законодавством випадках;
17) забезпечити у разі відставання пасажира від автобуса на шляху прямування збереження його ручної поклажі, багажу;
18) у разі здійснення приміських, міжміських або міжнародних перевезень надавати допомогу пасажирам з числа осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення в розміщенні ручної поклажі, багажу, крісел колісних, палиць, милиць, ходунків та інших особистих речей, а також під час посадки в автобус і висадки з нього;
{ Підпункт 18 пункту 147 в редакції Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }
19) у разі обслуговування пасажирів з числа осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення перевіряти після прибуття їх до пункту призначення, чи здійснили такі пасажири заплановану висадку та чи не забули багаж та/або ручну поклажу, особисті речі;
{ Підпункт 19 пункту 147 в редакції Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }
20) забезпечувати перевезення багажу в багажних відділеннях автобуса (у разі їх наявності) або розміщення так, щоб не заважати вільному проходу пасажирів уздовж салону автобуса та не блокувати доступ до основних і аварійних виходів;
21) надавати допомогу особам з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення під час посадки в автобус і висадки з нього, у тому числі особисто піднімати та опускати механічні апарелі та механізми з метою створення умов для зручного користування зазначеним транспортним засобом особами, які пересуваються на кріслах колісних.
{ Пункт 147 доповнено підпунктом 21 згідно з Постановою КМ N 181 ( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }

148. Водій автобуса має право:
1) вимагати від пасажирів виконання їх обов'язків;
2) перевіряти під час посадки в автобус на приміських, міжміських та міжнародних маршрутах наявність квитків на проїзд і квитанцій на перевезення багажу;
3) не видавати багаж, якщо пасажир не пред'явив квитанцію на перевезення багажу;
4) не допускати до поїздки пасажира, якщо в салоні відсутні вільні місця (крім випадків, коли в пасажира є квиток на місце в салоні);
5) відмовити у разі виконання рейсів у режимі маршрутного таксі у зупинці для посадки та/або висадки у місці, розташованому на відстані ближче ніж 100 метрів від облаштованої зупинки громадського транспорту, або на порушення Правил дорожнього руху ( 1306-2001-п, 306а-2001-п );
6) не допускати до поїздки пасажирів, які не мають квитків або не пред'являють посвідчення встановленого зразка, що підтверджує право на пільги щодо оплати проїзду, перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, порушують громадський порядок, мають при собі небезпечні вантажі, зокрема легкозаймисті, вибухонебезпечні і такі, що можуть забруднити транспортний засіб чи одяг пасажирів.

149. Водію автобуса забороняється:
1) починати рух до повного зачинення дверей та відчиняти їх до повної зупинки автобуса;
2) змінювати маршрут і графік руху;
3) розмовляти з пасажирами, їсти, пити, курити під час руху автобуса;
4) продавати пасажирам квитки під час руху автобуса;
5) відмовляти пасажирам в обслуговуванні, крім передбачених законодавством та цими Правилами випадків;
6) обирати пасажирів за вигідністю їх прямування;
7) перевозити в автомобілі гострі і ріжучі предмети, пожежонебезпечні, вибухові, отруйні, їдкі, сморідні та наркотичні речовини, вогнепальну зброю без чохлів, інші небезпечні предмети;
8) перевозити тварин, крім передбачених законодавством випадків;
9) порушувати вимоги цих Правил, Правил дорожнього руху ( 1306-2001-п, 306а-2001-п ) та правил технічної експлуатації транспортного засобу.

158. Пасажир автобуса зобов'язаний:
1) мати при собі квиток на проїзд, квиток (квитанцію) на перевезення багажу, за наявності права пільгового проїзду - відповідне посвідчення чи довідку, на підставі якої надається пільга, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - зареєструвати електронний квиток;
{ Підпункт 1 пункту 158 в редакції Постанови КМ N 812 ( 812-2017-п ) від 25.10.2017 }
2) займати зазначене у квитку місце, зберігати квиток до кінця поїздки і пред'являти в розгорнутому вигляді на вимогу осіб, що мають право здійснювати контроль;
3) здійснювати посадку (висадку) лише після повної зупинки автобуса;
4) оплатити перевезення багажу та ручної поклажі згідно з вимогами цих Правил;
5) мати візові та еміграційні документи (під час міжнародних перевезень);
6) під час міжнародного автомобільного перевезення мати належним чином оформлені документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та пред'явити їх автомобільному перевізнику на його вимогу; { Пункт 158 доповнено новим підпунктом 6 згідно з Постановою КМ N 672 ( 672-2011-п ) від 22.06.2011 }
7) завчасно подати сигнал водієві відповідним дзвінком або усно в разі виходу на зупинці "На вимогу";
8) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди надати можливу допомогу потерпілим і повідомити про це органам Національної поліції;
{ Підпункт 8 пункту 158 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 161 ( 161-2017-п ) від 22.03.2017 }
9) повідомити водієві про виявлені забуті речі, документи та цінності;
10) виконувати вимоги цих Правил та Правил користування міським пасажирським автомобільним транспортом.
{ Пункт 158 доповнено підпунктом 10 згідно з Постановою КМ N 812 ( 812-2017-п ) від 25.10.2017 }

159. Пасажир автобуса має право:
1) на безпечне і високоякісне перевезення;
2) висувати вимоги до автомобільного перевізника щодо виконання ним умов договору перевезення;
3) перевозити тварин у встановленому законодавством порядку;
4) перевозити безоплатно одну одиницю багажу в разі поїздки на маршруті міського або приміського сполучення за умови, що його розміри не перевищують 100 х 50 х 30 сантиметрів, вагою до 20 кілограмів;
5) гарантовано перевозити дві одиниці багажу з оплатою згідно з тарифом за кожну з них та безоплатно перевозити одну одиницю ручної поклажі у салоні транспортного засобу в разі поїздки на маршруті міжміського або міжнародного сполучення;
6) безоплатно перевозити ручну поклажу в кількості не більш як дві одиниці на міських та приміських маршрутах;
7) безоплатно перевозити з собою одну дитину віком до шести років без права зайняття нею окремого місця;
{ Підпункт 8 пункту 159 виключено на підставі Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }
9) оголошувати цінність багажу;
10) отримувати від автомобільного перевізника, водія, працівника автостанції інформацію про послуги з перевезень;
11) на компенсацію заподіяної шкоди.

160. Пасажирам автобуса (таксі) забороняється:
1) під час руху відволікати увагу водія від керування;
2) відчиняти двері транспортного засобу до повної його зупинки;
3) перешкоджати зачиненню дверей;
4) розміщувати багаж у тих місцях, де це перешкоджає вільному пересуванню пасажирів уздовж салону;
5) здійснювати поїздку без оплати її вартості або без пред'явлення посвідчення особи встановленого зразка (у разі наявності права на пільги щодо проїзду);
6) робити виправлення у квитку і передавати його іншій особі;
7) перевозити багаж та ручну поклажу на сидінні;
8) користуватись аварійним обладнанням без потреби;
9) порушувати громадський порядок;
10) курити в салоні транспортного засобу.
{ Правила із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1919 ( 1919-99-п ) від 18.10.99, в редакції Постанови КМ N 141 ( 141-2003-п ) від 29.01.2003, N 1184 ( 1184-2007-п ) від 26.09.2007 }

Bus tour in Cannes, France - 2017

Зимові Канни, Франція, подорож на автобусі

1997, NEOPLAN N122 For Rent in Kyiv

Туристичний Автобус - Neoplan N122 (2 поверхи) - 68+1 місць, 1997 р.в.

JSN Epic template designed by JoomlaShine.com